Бориспiль
C

Головні новини

Поділилися світлом на муралі


Поділилися світлом на муралі

Прозора й біла водоемульсійні основи, барвники, пензлі, вода, кілька посудин,вправні руки і велике бажання — ось усі складники рецепту щастя. Тож маючи всі необхідні «інгредієнти», Катерина Циганок і Яна Власко створили диво.
«Я часто проходила повз зупинки «Чубинське», а там на задній стіні бачила цілі колекції написів: «Котя, люблю тебя», «С Днем рождения!», список незрозумілих цифр, символів… Подумалося: було б добре, якби на цій стіні розмістилося щось світле. Щоб поглянувши на нього, люди, які від’їжджають із зупинки, брали з собою в дорогу гарний настрій», — розповідає Катерина Циганок.

Шукати однодумців дівчині довго не довелося: має подругу Яну Власко — відомого художника, педагога Великоолександрівської школи мистецтв і ремесел. Удвох дівчата розпочали мозковий штурм ідей. Поступово з’явився задум зобразити на стіні щасливу дівчинку, яка йде по життю з усмішкою.

Яна сфотографувала Катеринину дочку Машу і зробила ескіз у «Фотошопі». Спонсорів навіть не шукали. Вирішили: непотрібно чекати чогось від когось, хочеш щось зробити — будь ласка. Люди, які допоможуть, завжди
знайдуться.
Поділилися світлом на муралі

На мою заувагу щодо вартості фарб, співрозмовниці відповіли добродушним сміхом. «Це набагато дешевше, ніж поїздка на море, — зауважила Яна. — Ми ж не тільки стріт-артом займаємося, а й маємо роботу, що приносить нам кошти. Насправді фарби недорогі. Щоб розмалювати зупинку, достатньо буде тисячі гривень. Якщо розділити цю суму, наприклад, на трьох людей, які «горять» справою, вийде по 350 грн від кожного. Це як провести вечір у ресторані. А ще розпис — це досвід та емоції, яких не купиш. Тож наші дії правильні».

От де потрібна була допомога, то це в організаційних моментах. Допоміг сільський голова Гори, який згодом замовив художницям об’єкт в селі. За словами дівчат, він не просто підтримав ініціативу, а й годував художниць, купував фарбу, коли вона закінчувалася.
Допомагали перетворювати зупинку в «лялечку» Янині вихованці Вікторія Микитюк, Ксенія Куркова, Наталія Грицаєнко, Анастасія Марчук. Це була їхня перша «велика» картина, і результатом дівчата більш ніж задоволені. Вони так надихнулися творчою роботою, що по завершенню оздоблення зупинки спустилися прикрашати підземний перехід: замальовували неприємні написи на стінах зеленими лотосами.

Дівчата працювали ще над одним масштабним проектом-подарунком до 26-ї річниці Незалежності у селі Гора, розписали меморіал загиблим воїнам у роки Другої світової війни, що навпроти сільської ради.
Вигадали низку ідей для майбутнього малюнка, але зупинилися на символічній: на тлі яскравих привітних будиночків люди передають один одному світло.

І хоч робота була фізично складна, вона приносила лише гарні емоції. «Я завжди усміхаюся, коли проходжу повз, — розповідає юна художниця Настя Марчук. — Якось ми говорили з мамою, що було б цікаво розмалювати якийсь великий об’єкт у людному місці. Аж тут дзвонить Яна Олександрівна і пропонує мені стати помічницею в розписі зупинки, а згодом і меморіалу. Я погодилася невагаючись і дуже від цього щаслива. Приємно бачити, як люди отримують задоволення від малюнка, частинкою якого є ти».

Ольга Огняник, фото автора

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Календар публікацій
«    Січень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31