Бориспiль
C

Головні новини

Бориспіль у диму


«Не паліть суху траву, пам’ятайте, там хтось живе! Не паліть рослинні залишки, нам цим дихати!». Такими закликами рясніють сьогодні соціальні мережі, телеекрани та бігборди. А поки ці слова не дійшли до свідомості кожного, з паліями доводиться боротися.

Кожної осені та весни Бориспіль переживає випробування димом. Адже найдешевший спосіб утилізації рослинних залишків — спалювання. Люди, які це роблять, не замислюються про наслідки. Питання стосується не тільки Борисполя. Зі створенням об’єднаної територіальної громади у зоні відповідальності місцевої влади опинилися узбіччя доріг поміж селами, які в попередні роки неодноразово випалювали. Під загрозою і польові угіддя. Загалом проблема загальноукраїнська. Одним із її наслідків стала торішня пожежа в Чорнобильських лісах, після якої було посилено відповідальність за підпали.
Оскільки паління листя у місті не припинилося і в цьому році, бориспільська влада намагається знайти шляхи вирішення цієї проблеми. На сьогодні напрацьовується процедура вивезення листя від приватних обійсть. Прораховуються маршрути. Розглядається можливість забирати його безкоштовно. У боротьбі з палінням рослинних залишків планується заручатися підтримкою правоохоронних органів, які мають право накладати штрафні санкції.
Директор Бориспільського КП «ВУКГ» Богдан Меташоп пояснив, що особлива увага приділяється боротьбі зі спалюванням листя та сухої трави, які в процесі фотосинтезу вбирають із повітря багато шкідливих речовин. Під час спалювання разом із димом ці речовини потрапляють у легені. «Зараз ми вивчаємо можливість надати мешканцям альтернативу спалюванню рослинних залишків, спробуємо вивозити і переробляти на компост, підшуковуємо для цього територію. Чи зможе підприємство щось заробити на використанні готового компосту, потрібно ще рахувати. Адже необхідно не лише звозити і складувати рослинні залишки, для отримання якісного компосту потрібні аерація і полив, — а це люди, техніка, вода. Будемо визначатися.
Спалювання сухих гілок такої великої шкоди не завдає. Ми сьогодні не можемо брати замовлення від приватних осіб на подрібнення гілля. Технічні засоби зосереджені на тому, щоб встигати виконувати такі роботи у зоні відповідальності комунгоспу», — коментує Богдан Меташоп.

Міф і реальність

Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це міф.
Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Це все на додачу до тих шкідливих викидів, які отруюють повітря.

Законодавством передбачено

Адміністративна відповідальність: штраф до 30,6 тис. грн
13 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», яким зокрема внесено зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).
Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:
• для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 — 4590 грн);
• для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 — 15300 грн).
Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:
• для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 — 15300 грн);
• для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10710 — 30600 грн).
Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:
• для громадян: 180 — 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 — 6120 грн);
• для посадових осіб: 900 — 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 — 21420 грн).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:
• для громадян: 360 — 720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 — 12240 грн);
• для посадових осіб: 1260 — 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 — 30600 грн).
Кримінальна відповідальність: можна потрапити за грати до 10 років
Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом караються:
• штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн);
• або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років;
• або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:
• позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Джерело — сайт Міністерства юстиції України.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: