На сесії Бориспільської міської ради 26 листопада було розглянуто питання «Про затвердження комплексної програми протидії захворюванням на ВІЛ-інфекцію/СНІД, туберкульоз та вірусні гепатити в Бориспільській міській територіальній громаді на 2022-2024 роки». Чим викликана необхідність розробки програми, яка ситуація із перерахованими захворюваннями у громаді, скільки коштів виділять на Програму та що саме фінансуватимуть, розбиралися «Вісті».
Розробником Програми виступив відділ охорони здоров’я виконавчого комітету Бориспільської міської ради. До розробки також долучилися КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» та КНП «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Програма розрахована на 3 роки (з 2022 по 2024 включно) та виконуватиметься в один етап. Загальний обсяг фінансування з міського бюджету складе 175 тис. грн.
Програма не випадково стосується лише трьох видів захворювання — саме вони формують основний тягар інфекційних хвороб в Україні, викликаючи появу багатьох супутніх станів і захворювань та суттєво впливаючи на погіршення якості життя та зниження його тривалості.
ВІЛ-інфекція/СНІД
За оцінками ВООЗ, майже 38 млн людей у світі живуть із підтвердженим діагнозом ВІЛ. В Україні їхня кількість перевищує 250 тисяч. Більш як 4 тисячі українців мають синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Україна посідає одне з перших місць серед країн Європи за кількістю ВІЛ-інфікованих. За оціночними даними, більше 40% хворих не знають про свій ВІЛ-статус та є розповсюдниками інфекції. Пізнє виявлення СНІДу зумовлює високий рівень смертності від нього.
Станом на 1 жовтня 2021 р. на Київщині було 7,7 тис. ВІЛ-позитивних осіб та 2,8 тис. хворих на СНІД, які перебували на обліку в закладах охорони здоров'я. У Борисполі, за даними кабінету «Довіра» КНП «ББЛІЛ», зараз на диспансерному обліку з діагнозом ВІЛ перебуває 310 осіб. Чисельність хворих збільшується щороку. Так, рік тому їх кількість становила 230, а у 2018-му році — 189 осіб. Лише за минулий рік виявлено 38 нових випадків хвороби, померло 7 хворих.
Вчасна діагностика є надзвичайно важливою, адже вірус вражає імунну систему та знижує опірність організму перед багатьма інфекціями, а також деякими типами раку. Водночас із цим діагнозом можна жити повноцінним життям: створювати сім’ю, народжувати дітей, займатися спортом, працювати тощо. Адже це хронічне захворювання, подібне до багатьох інших. Єдиною умовою є постійний нагляд лікаря та отримання антиретровірусної (АТР) терапії. В Україні вона безоплатна, і на сьогодні її отримують майже 130 тис. осіб.
АРТ-препарати ефективно контролюють ВІЛ. Завдяки ним неможливо вилікувати ВІЛ та повністю вивести його із організму, проте регулярне застосування такої терапії пригнічує вірус. Його кількість в крові стає настільки мізерною, що він не проявляється в аналізі крові. Якщо такий рівень зберігається впродовж шести місяців, від людини з ВІЛ практично неможливо інфікуватися навіть статевим шляхом. Проте навіть після досягнення цього стану припиняти терапію категорично не можна, адже без щоденного пригнічення ліками вірус знову почне розмножуватися в організмі людини та набуде стійкості до препаратів попередньої схеми лікування.
Швидкий тест на наявність хвороби можна безоплатно зробити у сімейного лікаря, у кабінетах інфекційних захворювань, у кабінетах «Довіра», в центрах СНІДу тощо.
Вірусні гепатити
Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Він розвивається через ураження вірусом гепатиту, деякі інфекційні захворювання, токсичні речовини, медикаменти та аутоімунні захворювання.
Розрізняють п’ять основних типів вірусних гепатитів: А, В, С, D і Е. Усі вони спричиняють захворювання печінки, але між ними є й істотна різниця.
Гепатити А і Е передаються фекально-оральним шляхом, тобто під час вживання інфікованої іжі або води, тоді як гепатити В, С, D — через пошкоджену шкіру або слизову під час контакту. Зокрема, це може статися під час переливання крові, медичних маніпуляцій, при передачі від матері до дитини, статевим шляхом, під час вживання наркотиків ін’єкційно або інтраназально або ж побутовим шляхом (наприклад, коли людина використовує леза для гоління або зубну щітку після інфікованої людини).
Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В та С, які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами.
За оцінками експертів, в Україні 5% осіб інфіковані гепатитом С. Водночас під медичним наглядом перебуває лише 5,4% від оціночної кількості хворих. Щодо гепатиту В, ним в Україні інфіковано 1,5% осіб, з яких лише 3,7% перебуває під медичним наглядом.
Щорічно фіксуються нові випадки цих захворювань і у Бориспільській громаді. Так, у 2019 році було зареєстровано 6 випадків вірусного гепатиту В (показник 5,4 на 100 тисяч населення), у 2020 році — два випадки вірусного гепатиту В (показник 1,8) та два випадки вірусного гепатиту С (показник 1,8).
Туберкульоз
В Україні спостерігається високий рівень захворюваності на туберкульоз та смертності від нього. У 1995 році у країні було оголошено епідемію туберкульозу, з того часу за всіма епідемічними показниками ситуація значно погіршилася. Нинішню епідемію туберкульозу називають триєдиною епідемією. Це означає, що сьогодні реєструється три різновиди туберкульозу: традиційний (який виявлявся ще до відкриття протитуберкульозних препаратів), хіміорезистентний та туберкульоз ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (ко-інфекції). Якщо перший із видів лікується у 96% випадків, останній перебігає тяжко та практично не виліковується.
Туберкульоз вважається соціальним захворюванням, яке безпосередньо залежить від способу життя та якості харчування населення. Серед вперше виявлених хворих на туберкульоз близько 65% становлять малозабезпечені, непрацюючі працездатного віку, особи, що повернулися з місць позбавлення волі і ті, хто не має постійного місця проживання. Це значно погіршує виявлення хворих та організацію їх лікування.
Складне соціально-економічне становище в Україні, безробіття, велика кількість людей, які не можуть повноцінно харчуватися, стреси, соціальна невлаштованість істотно підвищують ризик зараження та розвитку хвороби.
За оціночними даними ВООЗ, щороку в Україні хворіють на туберкульоз близько 36 тис. осіб. Крім того, Україна входить до десяти країн з найвищим показником поширеності мультирезистентного туберкульозу. Так, серед уперше діагностованих осіб майже у 29 відсотків діагностується стійкість до протитуберкульозних препаратів. Той факт, що в Україні щороку своєчасно не виявляють близько чверті випадків захворювання на туберкульоз, тільки сприяє подальшому його поширенню серед населення.
У Бориспільській громаді ситуація із туберкульозом (у тому числі хіміорезистентним та ко-інфекцій) залишається напруженою. Переважаючою клінічною формою є хворі з дисемінованими та інфільтративними формами туберкульозу, в тому числі з розпадом легеневої тканини, тобто найбільш епідеміологічно несприятливі форми. Серед хворих із уперше виявленим туберкульозом люди віком 25-45 років. Ефективність лікування низька, адже хворі переважно зловживають алкоголем, лікуються короткотривалими курсами або взагалі переривають лікування.
У більшості випадків пацієнти звертаються до протитуберкульозного кабінету з уже запущеними формами туберкульозу. За даними КНП «ББЛІЛ», у 2020 році туберкульоз вперше виявили у 31-ї особи, в тому числі у трьох дітей. Приблизно таку ж кількість хворих виявляли і в попередні періоди: 25 у 2019-му та 33 у 2018-му роках. На стаціонарному лікуванні перебувало 24 особи, тоді як у 2019-му — 11, а у 2018-му році — 17 хворих. Померло 6 хворих на туберкульоз пацієнтів.
Надзвичайно негативним моментом є зниження кількості профілактичних обстежень, туберкулінодіагностики дітей та вакцинації БЦЖ. Так, у 2020 році виконано всього 75% від запланованих профілактичних обстежень дорослих та лише 9,4% дітей (1776 із 18772 осіб). Вкрай низьким є рівень охоплення вакцинацією БЦЖ. У 2020 році цей показник становив 40,2% порівняно з 67,2% у 2019-му та 89,8% у 2018-му роках.
Фахівці вважають, що дуже низький відсоток туберкулінодіагостики та зменшення кількості вакцинованих склалися через карантинні заходи з запобігання коронавірусній хворобі, а також велику кількість відмов від вакцинації, що свідчить про необхідність посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення.
Заплановані програмою заходи
Основними принципами протидії інфекційним хворобам згідно ст.10 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» є комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів та обов'язковість їх фінансування.
Автори Програми вважають, що запропоновані ними заходи профілактики, діагностики, лікування та підтримки будуть ефективними, гнучкими та інноваційними.
Умовно напрямки програми та заходи поділені на три групи: профілактичні, лікувально-профілактичні та фінансова підтримка хворих (оплата медичних послуг).
На здійснення профілактичних заходів у Програму закладено 18 тис. гривень. У документі вказано, що більшість із них не потребує фінансування та виконується відповідними інстанціями на постійній основі. Так, на Управління соціального захисту населення, Територіальний центр соціального обслуговування та Службу у справах дітей та сім’ї покладено обов’язок збору та узагальнення інформації щодо потреб населення у соціальних послугах з профілактики туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів, догляду, соціального супроводу/патронажу сімей та осіб, які перебувають в складних життєвих обставинах, спричинених вказаними захворюваннями, та належать до груп підвищеного ризику. Також вони здійснюватимуть роботу з виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводження з метою профілактики та раннього виявлення туберкульозу та інших соціально небезпечних хвороб.
Проведення роз’яснювальної роботи серед осіб, хворих на туберкульоз та членів їх сімей щодо безоплатного лікування туберкульозу в Україні, необхідності лікування та виконання медичних приписів, неприпустимості відмови або переривання лікування покладено на КНП «ББЛІЛ» та міську первинку. Ці ж підприємства разом із управлінням освіти і науки мають сприяти в проведенні профілактичних оглядів.
Фінансування передбачене лише на проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення щодо профілактики захворювання, яку будуть здійснювати спільно відділи інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, молоді та спорту, охорони здоров’я, служба у справах дітей та сім’ї та управління освіти і науки. На це виділятиметься 5 тис. грн. щорічно. Всю суму планується витратити на виготовлення 10 постерів для зовнішньої реклами.
Ще по 1 тис. грн на рік виділять на соціальну рекламу щодо недопущення стигматизації та дискримінації в суспільстві хворих на туберкульоз, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД та інші соціально небезпечні інфекційні хвороби.
Проведення лікувально-профілактичної роботи передбачає низку заходів. Обов’язок забезпечення туберкуліном та витратними матеріалами для проведення туберкулінодіагностики для груп підвищеного ризику щодо захворювання на туберкульоз покладено на виконком та міську первинку. Кошти на це виділятимуться щороку окремо рішенням про міський бюджет відповідного року.
Проведення щеплень проти гепатиту В та туберкульозу новонароджених дітей відповідно до Календаря профілактичних щеплень здійснюватиметься медичними закладами міста за рахунок державного бюджету, як і раніше. Забезпечення доступного та ефективного тестування населення на ВІЛ та вірусні гепатити у закладах охорони здоров’я та надання амбулаторної медичної допомоги хворим на туберкульоз відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги забезпечать коштами із держбюджету та НСЗУ.
Фінансова підтримка хворих на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусні гепатити на оплату медичних послуг передбачає відшкодування вартості обстеження за допомогою комп’ютерної томографії для осіб з підозрою на туберкульоз та пацієнтів, хворих на туберкульоз, які проходять лікування в КНП «ББЛІЛ». На це із міського бюджету виділять 46 тис. грн у 2022-му, 51 тис. грн у 2023-му та 60 тис. грн. у 2024-му роках. Ці кошти — майже 90% фінансування, передбаченого Програмою, і їх має вистачати на лікування 20-ти хворих щорічно. На думку авторів Програми, у підсумку це повністю забезпечить потребу хворих із соціально-вразливих верств населення.
Забезпечення хворих на туберкульоз із соціально вразливих верств населення продуктовими та гігієнічними наборами, оплата мобільного зв’язку (відео ДОТ) для хворих на туберкульоз, які перебувають на обліку в протитуберкульозному кабінеті КНП «ББЛІЛ», планується здійснювати за кошти громадських організацій та спонсорів.
коментарі