Юрій Олегович Самойленко (Янів) та Олександр Олександрович Савчук (Сава) віддали свої життя, звільняючи Україну від окупантів.
Разом із загальною ейфорією від того, що Збройні Сили України наступають і виганяють ворогів із нашої землі, ми отримуємо сумні вісті — Україна втрачає кращих своїх синів. 13 вересня 2022 року у Борисполі прощалися з двома бійцями шостого окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» — Юрієм Самойленком та Олександром Савчуком. «Хлопці загинули, виконуючи бойове завдання на Харківському напрямку. Завдяки мужності цих воїнів залишилися жити їхні побратими», — така скупа інформація прозвучала під час прощання.
Бориспільський міський голова Володимир Борисенко, промовляючи слова співчуття, наголосив: "Героями не народжуються, ними стають саме такі хлопці, які зі зброєю в руках боронять рідне місто та всю Україну. Ми їм за це безмежно вдячні. Гине цвіт нації...
Щирі співчуття родинам — вони втратили найцінніше».
Побратим загиблих героїв, сержант шостого окремого батальйону Правого сектора Юрій Ликов був зовсім небагатослівним, але наголосив: "Вони загинули, визволяючи Україну. За ці смерті ми відповімо справами. Ми помстимося за кожного".
За православною традицію, поминальний молебень за полеглими героями відслужив протоієрей отець Михаїл — настоятель Храму Святого Духа, що почали будувати біля Рогозівського цвинтаря у місті Борисполі. Нині він є духовним наставником ДУК Правий Сектор.
Церемонія прощання проходила на території Книшового меморіального паркового комплексу. Люди, які прийшли провести бійців у останню путь, на колінах зустрічали і проводжали героїв. Поховали полеглих на їхній малій батьківщині. Після прощання домовина з тілом Юрія Самойленка поїхала до села Ревне Бориспільського району, а Олександра Савчука відправили до Обухова.
Герої не вмирають, але як же боляче, коли сім’ї втрачають найрідніших, коли ми втрачаємо захисників, які стали рідними для кожного з нас.
коментарі