Бориспiль
C

Головні новини

Як створювали українські гроші та чому карбованець не став доларом


Як створювали українські гроші та чому карбованець не став доларом

Українці вже звикли до гривні як грошового засобу країни. Старше покоління ще пам’ятає карбованці та купоно-карбованці. Чому після здобуття незалежності національною валютою стала саме гривня, як створювали українські гроші, де та як їх друкують та ще багато інших цікавих подробиць «Вістям» розповіла історик, завідувач сектору музейних фондів Національного центру «Український дім» Наталія Тріфонова. 

 

Перші українські гроші офіційно були надруковані у 1918 році в Німеччині

Питання грошової емісії виникло у листопаді 1917 року, після проголошення Центральною Радою 3-го Універсалу. Тоді робочу групу, завданням якої стало вивчення існуючих типографій та їх потужностей, очолив інженер Євгеній Голіцинський. Вибір зупинили на типографії ім. Кульженко, що знаходилась на вул. Пушкінській в Києві — одній із найбільших типографій із сучасним обладнанням, де працювало близько 200 працівників. Але навіть підприємство такого розміру не могло забезпечити якісний друк на водяному папері зі знаками захисту в достатній кількості.

Тому, коли Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла Закон про гривню як державну платіжну одиницю, влада УНР замовила друк банкнот у Лейпцігу в німецькій державній друкарні «Reichsdruckerei».

• Будівля типографії Кульженко, де в грудні 1917 р. виготовили перші українські гроші. Також тут друкували поштові марки УНР.


Водночас Експедицією заготівлі державних паперів проводились заходи щодо створення власної високотехнологічної основи для виробництва грошей, а в Німеччині закуповували обладнання для українського монетного двору.

Із німецької типографії надруковані гроші спочатку доставлялися в Україну залізницею, але з початком Польсько-української війни та захопленням Холмщини цей спосіб став неможливим. Останній легітимний уряд УНР — Директорія — уклав угоду з німецькою авіакомпанією Deutsche Luft-Reederei (попередницею сучасної авіакомпанії Lufthansa, яка була створена в 1926 р.) про доставку грошей в Україну повітряним шляхом. «Грошові» рейси здійснювалися в режимі секретності, однак не обійшлося без проблем.

Так, одного разу через технічні несправності літак здійснив посадку в Румунії, і весь вантаж конфіскували; інший літак зазнав катастрофи разом із супроводжуючим — першим держсекретарем військових справ ЗУНР полковником Дмитром Вітовським; ще один літак був арештований у Відні представниками Антанти. Ось такою дійсно «дорогою ціною» Україна отримувала свої перші гроші.

Спроба номер два — купоно-карбованці 1991-го року та українці-мільйонери

Із здобуттям незалежності у 1991-му році одним із першочергових завдань знов стало створення власної грошової системи та національної валюти. Строком її введення призначили перше півріччя 1992-го року, однак через складну економічну ситуацію та відсутність власних потужностей цей процес затягнувся аж до 1996-го року.

Старше покоління добре пам'ятає важкі та буремні 90-ті. На рубежі 1991-1992 рр. Україна переживала нестачу готівки, дефіцит та стрімке зростання цін. Для захисту споживчого ринку у вересні 1991 р. Президіум Верховної Ради прийняв постанову «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання».

Але навіть купони не було де друкувати, тому, як і в часи УНР, довелось шукати допомоги за кордоном. НБУ уклав угоду на виготовлення купонів із французькою компанією «Imprimerie Speciade de Banque» та британською «Thomas De La Rue Company Limited».

7 листопада 1992 р. вийшов Указ Президента України Леодніда Кравчука «Про реформу грошової системи України», відповідно до якого з 12 листопада припинялось функціонування радянського карбованця (рубля) на території України, а єдиним платіжним засобом став український карбованець, представником якого в готівковому обігу виступав купон НБУ.

Купоно-карбованці відрізнялись за кольором та мали однакове зображення — скульптурну фігуру Либіді та Софійський собор. Передбачалося, що вони вводяться лише на 4-6 місяців, але через складну ситуацію процес затягнувся на роки. Через високий рівень інфляції ціни були захмарними, тому доводилось щорічно випускати банкноти все більшого номіналу. У 1995 році в обіг ввійшла банкнота в 1 млн купоно-карбованців. Всі українці стали мільйонерами, хоча в дійсності могли дозволити собі небагато.

Лише в 1996 році, коли економіка стабілізувалася, виникли сприятливі передумови для введення постійної національної грошової одиниці. Розглядалися кілька варіантів назви, серед яких був навіть долар. Врешті-решт зупинилися на гривні.

Робота над ескізом нової української валюти почалася ще в 1991-му році. До розробки ескізів залучили велику групу провідних київських художників. Вибором персонажів для зображення на купюрах займалася Комісія з економічних реформ. Запланований хронологічний порядок був порушений рішенням розмістити на 100-гривневій банкноті Тараса Шевченка. Єдину жінку в списку — Лесю Українку — вирішили розмістити на резервній 200-гривневій купюрі. Серед незатверджених було й зображення Данили Галицького — правителя Галицько-Волинської держави. Після конкурсного відбору переможцями стали ескізи художників Василя Лопати та дизайнера Бориса Максимова.

Перше покоління гривні також було «закордонним». Купюри дрібного номіналу (1, 2, 5, 10 и 20 грн) друкувала канадська фірма «Canadian Bank Note Company Limited», великого (50, 100 та 200) — британська фірма «Thomas De La Rue Company Limited». Монети чеканили на Італійському монетному дворі та Луганському станкобудівельному заводі. В Україну гроші завозили через Атлантику на сухогрузі «Петр Алейников» офіцери спецпідрозділу «Альфа» в повній секретності під кодовою назвою операції «Щит України».

Грошова реформа проходила в період з 2 по 16 вересня 1996-го року. Протягом двох тижнів купоно-карбованці обмінювалися на гривню за курсом 100 тисяч купоно-карбованців за 1 гривню. Після 16 вересня єдиним законним платіжним засобом в Україні залишилася гривня.

Четверте покоління гривні — льон для міцності, друк та чеканка в Україні

Гривня наших днів має сучасний дизайн та надійний захист від підробок. Небагато українців знають, що фабрика банкнотного паперу НБУ знаходиться в м. Малин Житомирської області. Вона була створена на базі місцевої паперової фабрики, заснованої ще в 1871-му році. Обладнання для сучасного друку гривні виготовили в Італії. Підготовка до роботи велась за співробітництва зі 79 іноземними компаніями з 11 країн світу, а відкриття фабрики відбулось в квітні 1997 року.

Як створювали українські гроші та чому карбованець не став доларом

Як створювали українські гроші та чому карбованець не став доларом

Зараз в доробку фабрики тисячі тонн високозахищеного паперу тридцяти видів, серед яких: банкнотний папір для національної валюти, папір для паспортів, акцизних марок, потреб Укрзалізниці і т.п. Потужності підприємства — більше трьох тисяч тонн банкнотного паперу на рік. Головною сировиною для неї є бавовняне волокно та льон, його додавання підвищує зносостійкість паперу.

Готовий папір відвантажується на Банктнотно-монетний двір. Треба зауважити, що не всі держави світу мають повністю завершений цикл виробництва грошей — власну фабрику банкнотного паперу та банкнотно-монетний двір. Банкнотна фабрика запрацювала у 1994-му році, під неї використали приміщення колишьного заводу «Алмаз» в м. Київ. Зараз фабрика виконує замовлення не лише для внутрішніх потреб, а й експортує банкнотний папір в інші країни. Їх перелік захищений банківською таємницею та не підлягає розголошенню.

На Монетному дворі виготовляють обігові монети, нагороди Президента України, а також пам'ятні монети та іншу сувенірну продукцію для нумізматів та колекціонерів. Річна потужність монетного двору — більше мільярда монет та більше мільйона пам'ятних монет.

Випуск пам'ятних монет виконує презентаційну та іміджеву функцію. Таким чином популяризуються видатні постаті, архітектура, флора та фауна України тощо. Ці монети офіційно є платіжним засобом та ними можна розраховуватися в торгівельній мережі. Але їх вартість значно вища від номіналу, тому так ніхто не робить. З часом вони можуть стати способом інвестиції, адже їх вартість, особливо відчеканених із дорогоцінних металів, постійно зростає. Випускає НБУ й суто інвестиційні монети — виготовлені з золота 999,9 проби із зображенням Архистратига Михаїла.

Пам'ятні та ювілейні монети НБУ діляться на серії. Серед найбільш популярних — «Видатні особистості України», «Флора і фауна», «Знаки Зодіаку», «Пам'ятники архітектури». Спеціальна серія «Дитячий Зодіак» є популярним подарунком, а найбільш дорогою є золота монета 999-ї проби, випущена до Євро-2012 вартістю 350 тис. грн.

Українські пам'ятні монети беруть участь та займають призові місця на міжнародних нумізматичних конкурсах. Так, у міжнародному конкурсі «Монета року» 2000-го року в США українська срібна монета «Різдво Христове» визнана кращою монетою в номінації «Найбільш надихаюча монета».

Як створювали українські гроші та чому карбованець не став доларом

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Вересень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930