Комунальний заклад «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» пройшов непростий шлях, щоб, починаючи з 2018-го року, практично «з нуля» відкрити мережу амбулаторій: знайти приміщення, зробити в них ремонт, укомплектувати, набрати персонал та завоювати прихильність містян. Сьогодні міська первинка — це одинадцять сучасних амбулаторій (шість у Борисполі та п’ять у селах громади) з власним автопарком, що надають послуги 55 тисячам мешканців Бориспільської громади. Як працює заклад в непростих умовах конкуренції, які послуги, крім консультацій сімейних лікарів та обстежень, надає, журналісту «Вістей» розповіли директор Василь Жернов та його заступниця Наталія Кумачова.
Головне — профілактика
Створення первинних закладів (амбулаторій) стало одним із важливих етапів трансформації попередньої системи охорони здоров’я, що діяла впродовж десятків років. Старі звички довго не забуваються — тому й через майже сім років багато людей і досі не можуть позбутися бажання за найменшого нездужання бігти до лікарні та витрачати не лише свій час (сидінням у черзі), а й час лікаря, який через великий наплив пацієнтів не зможе якісно та вчасно надати послуги тим, хто цього дійсно потребує. А між тим із більшістю випадків звернень може впоратися сімейний лікар, терапевт чи педіатр первинної ланки медицини.
«Крім діагностики та лікування неускладнених випадків хронічних захворювань (цукрового діабету, кардіологічних, онкологічних захворювань, туберкульозу тощо), скерування за необхідності на додаткові обстеження (УЗД, біохімія крові) до вузького спеціаліста вторинної ланки медицини чи на госпіталізацію, одним із найголовніших завдань первинки на сьогодні є профілактика захворювань, — говорить директор міської первинки Василь Жернов. — Тому наші лікарі ведуть облік пацієнтів, при цьому відслідковуючи спадкові захворювання. Наприклад, якщо у родині є хворі з цукровим діабетом, лікар завжди пропонує членам родини з групи ризику взяти направлення та пройти періодичні обстеження. А якщо в родині був рак кишківника, лікар раз на рік має направити на колоноскопію».
Йти у лікарню потрібно не завжди
Разом із тим, сімейний лікар може призначати лікування у деяких станах, що не потребують термінового звернення до вузькопрофільного спеціаліста.
«Іноді ми стикаємося з ситуацією, коли до сімейного лікаря телефонує пацієнт і просить направлення, наприклад, до ЛОР лікаря. На запитання про причину звернення каже: «У мене нежить». У такому випадку ми просимо все-таки з’явитися до сімейного лікаря, який самостійно призначить лікування. Якщо лікування не допоможе, знадобляться вже додаткові обстеження і скерування до вузькопрофільного спеціаліста. Але в більшості випадків впоратися може і сімейний лікар, — впевнений Василь Жернов. — Іще один приклад. Всі знають, як важко зараз потрапити до ендокринолога в лікарні. Запис на 3 місяці, це дуже довго. Тому наші сімейні лікарі можуть проводити консультації та призначати лікування у випадку вперше виявленого діабету, у тому числі призначити препарати для зниження цукру в крові по програмі «Доступні ліки». Також ми можемо виписувати і рецепти щодо лікування, зокрема, бронхіальної астми, гіпертонічної хвороби, а потім раз на рік чи раз на кілька місяців скеровувати пацієнта до профільного спеціаліста для коригування курсу лікування та проведення додаткових обстежень.
Раніше бувало, що ми йшли «на поводу» в пацієнта і виписували направлення по телефону. Результат — витрачений час і невдоволення лікаря спеціалізованої медичної допомоги, бо нічого серйозного він у результаті не виявляв. Тому зараз для сімейних лікарів у наших амбулаторіях прописаний чіткий алгоритм, як діяти в такому випадку. Звісно, це може викликати невдоволення пацієнта, але ми разом шукаємо компромісні рішення.
Крім того, у багатьох наших лікарів є спеціалізація. Наприклад, у нас є гастроентеролог, фахівець із ендоскопії, ЛОР та кардіологи, з цими фахівцями може порадитися будь-який сімейний лікар. Вони можуть оцінити стан пацієнта у багатьох випадках і це знімає необхідність походу до лікарні.
Якщо ж є необхідність скерування пацієнта на госпіталізацію в лікарню, зокрема, планову, сімейний лікар обов’язково проведе аналіз сечі, крові, зробить кардіограму або інші необхідні обстеження».
Як повинен працювати тандем «первинка — лікарня»
У правильному «веденні» пацієнта багато залежить і від лікаря спеціалізованої медичної допомоги (тобто лікаря вторинки), який не лише повинен поставити діагноз та призначити лікування, але й занести ці дані в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). Без цього тандем «сімейний лікар — профільний спеціаліст» не буде працювати ефективно, а у результаті постраждає хворий. Як це має діяти на практиці, пояснює заступниця директора первинки Наталія Кумачова.
«Якщо керуватися наказами Міністерства охорони здоров’я, то сімейний лікар деякі діагнози хронічних захворювань може або запідозрити, або встановити, але пацієнт у будь-якому випадку повинен потрапити до спеціаліста і той має не лише оглянути пацієнта і підтвердити чи поставити діагноз, а й зробити запис про це у електронній системі. Для прикладу, якщо пацієнт давно спостерігається і лікується у невролога, той складає план лікування, керуючись яким, у подальшому допомогу пацієнту може надавати сімейний лікар. Пацієнту вже не буде потреби кілька разів на рік ходити на прийом до невролога — і це «розвантажить» профільного спеціаліста, а разом із тим спростить процес лікування для пацієнта.
Система, про яку йде мова — загальна, всеукраїнська. Лікар має внести туди діагноз, план лікування і план рекомендованих обстежень (раз на кілька місяців чи раз на рік). І ми як лікарі первинної ланки повинні цю інформацію побачити. І тут, на жаль, є певна неналагодженість цього процесу. Іноді ми не бачимо цей план лікування. А це значить, що діагноз не занесений до електронної системи. Ми розуміємо, що у профільних спеціалістів лікарні черги пацієнтів, але ж якщо плани лікування не будуть занесені в базу, ці черги ніколи не зменшаться, бо це не дає змоги сімейному лікарю вести надалі пацієнта самостійно. До речі, з цього року лікарі приватних клінік теж повинні вносити в єдину державну систему всі записи по своїх пацієнтах. Раніше це мали робити лише лікарі державних закладів», — зазначає вона.
Запорука успіху — у ефективній зручній комунікації
«До слова, це проблема не лише нашої лікарні, а дуже багатьох закладів по всій Україні, — зауважує Василь Жернов. Накладки виникають і у випадку неузгодженості електронної та живої черги. У нашому закладі все відлагоджено. Пацієнт може записатися як по телефону, так і в електронну чергу через інтернет. Всі записи відслідковуються і відразу заносяться в загальну базу. У міській первинці діє IP телефонія: це значить, що якщо зайнято номер однієї амбулаторії, відповість адміністратор іншої. Діє і онлайн запис через наш сайт. Звісно, можуть бути затримки в прийомі, але не більше кількох хвилин. Черг у нас немає».
Директор первинки розповідає, що для адміністраторів закладу розроблені чіткі алгоритми маршруту пацієнта. Так, якщо людина звертається в амбулаторію з гострим станом, сам адміністратор викликає лікаря, який є на прийомі (не обов’язково сімейного лікаря цього пацієнта). Той оглядає людину, робить ЕКГ або направляє на аналізи (якщо це час до обіду), а після цього, в залежності від стану пацієнта, надає допомогу та скеровує його в лікарню.
На випадок, коли до сімейного лікаря черга 2-3 дні (таке буває у період ГРВІ), теж є відпрацьований алгоритм для адміністраторів. Якщо це ургентний випадок, то пацієнту рекомендують або звернутися до лікаря по телефону (з 8 до 19 у будні дні лікар завжди на зв’язку), або записують його до іншого лікаря.
Наскільки ефективно працюють сімейні лікарі, відслідковує НСЗУ. Служба регулярно надсилає аналітичні звіти, в яких відображаються усі надані послуги — консультації, обстеження, надані направлення, вакцинація тощо. Маючи ці звіти, керівництво закладу може зрозуміти, у чому амбулаторії відстають чи недостатньо ефективні, і виправити цей недолік.
У 2024 році бориспільська первинка увійшла у трійку кращих цифрових закладів України. Зручну комунікацію та ефективну взаємодію лікаря з пацієнтом забезпечують IP-телефонія, електронна реєстратура, онлайн запис на прийом. Кожен лікар первинки має персональний мобільний номер, що поповнюється щомісяця. А у месенджерах пацієнти можуть зв’язуватися не лише з лікарями, а й із адміністраторами амбулаторій, що робить взаємодію ще зручнішою.
«Ми відкриті для наших пацієнтів: консультацію можна отримати «вживу», за телефоном, за допомогою месенджерів, необхідна інформація публікується і на наших сторінках у соціальних мережах. Зараз багато комунальних закладів ведуть сторінки в соцмережах за принципом «ні про що, але щодня». На противагу цій традиції ми для себе вирішили, що краще писатимемо не так часто, але дійсно висвітлюватимемо ті питання, що хвилюють людей, або доноситимемо важливу оперативну інформацію про роботу закладу», — говорить Василь Жернов.
Чим хворіють бориспільці?
«На сьогодні, якщо не враховувати ГРВІ, найбільш розповсюдженими серед бориспільців є кардіологічні та онкологічні захворювання. Також багато випадків уперше виявленого цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, тривожних розладів, — розповідає Наталія Кумачова. — Дуже багато людей звертається з симптомами стресу, зокрема, з тривожністю та безсонням. Всі наші лікарі пройшли курси з психологічної підтримки пацієнтів. Вони знають, що у таких випадках треба виключити серцево-судинну, ендокринну, неврологічну патології тощо, навіть якщо сам пацієнт упевнений, що в нього панічна атака. Адже панічна атака — це діагноз виключення. Лише упевнившись, що пацієнт не має інших патологій, можна зробити висновок, що в нього дійсно панічні атаки і він потребує психологічної підтримки. Адже серцебиття, високий чи низький тиск, запаморочення, головний біль та тривога можуть бути симптомами інших захворювань... Якщо консультації з сімейним лікарем недостатньо, пацієнта можуть направити до психолога або до психіатра у лікарню. Зауважу, що сімейний лікар не має права призначати антидепресанти, це може зробити лише лікар-психіатр. У бориспільській лікарні є і дитячий, і дорослий психіатри.
Також в останні два роки у бориспільців з’явилися часті захворювання алергічного характеру, зокрема з клінічною картиною, подібною до бронхіальної астми. Причому навіть у людей, які раніше не страждали на алергічні прояви. Можливо, це пов’язано з екологічною ситуацією та забрудненістю повітря. Можуть впливати і хронічний стрес, і якість харчування».
Додатковими платними послугами амбулаторії можуть скористатися і незадекларовані пацієнти
Крім безкоштовного пакету послуг, передбаченого пакетом НСЗУ, до послуг пацієнтів амбулаторій міської первинки додаткові платні послуги. Ними може скористатися будь-який мешканець чи навіть гість міста, незалежно від того, чи має він декларацію з сімейним лікарем.
Серед платних послуг бориспільської первинки — консультація ЛОРа, хірурга, кардіолога, травматолога, гінеколога, рентген і фізіотерапевтичні процедури. Також доступні УЗД і маніпуляції (внутрішньовенні вливання), хірургія одного дня (амбулаторна хірургія — нескладні операційні втручання, що не вимагають перебування пацієнта у стаціонарі).
Запис на платні послуги здійснюється через колцентр або на сайті. Кардіологи (їх у первинки два) і гінеколог приймають в амбулаторії на вул. Київський Шлях, 24. В амбулаторії на вул. В. Гудзя (Лютневій), 12 проводяться фізіотерапевтичні процедури і консультації травматолога, хірурга, ЛОРа. На вул. Київський Шлях, 11 можна зробити ультразвукову діагностику.
Міські амбулаторії працюють у будні дні з 8 до 19 години. У вихідні дні в амбулаторії №6 на вул. Київський Шлях, 158Б прийом веде лікар чергового кабінету, який працює з 9 до 14 години.
Можна замовити послугу з виїздом лікаря додому. Вона вважається неекстреною медичною допомогою — з відтермінуванням до 2 годин. Є послуга транспортування в лікарню, в тому числі у Київ.
«Виклик додому в межах Борисполя коштує 550 грн. Транспортування до лікарні за межі міста розраховується по кілометражу. На Київ це буде коштувати біля двох тисяч гривень. Можливий навіть варіант доправити пацієнта в Київ на обстеження, почекати там і привезти додому. Очікування до години безкоштовне, далі оплата по прейскуранту. Пацієнта завжди супроводжує медичний працівник, — пояснює Василь Жернов. — У нас є два спеціалізовані медичні автомобілі плюс три одиниці службового транспорту (з яких один електромобіль), які можуть використовуватися для транспортування сидячих пацієнтів або відвідування пацієнтів удома.
Зауважу, що послуга виклику лікаря додому може бути і безкоштовною — наприклад, якщо вона замовляється важкохворим лежачим пацієнтом чи онкохворим, пацієнтом з високою температурою, що має декларацію з нашим сімейним лікарем. Так само у певних випадках додому може виїхати медсестра, щоб зробити аналізи. Законодавчо це не передбачено, але це наша власна ініціатива, певна клієнтоорієнтованість.
Більшість сімейних лікарів мають великий досвід роботи
За словами Наталії Кумачової, на одного сімейного лікаря міської первинки приходиться 1800 пацієнтів. Додатково можна взяти ще 10%, але тут є певні «підводні камені».
«На жаль, у більшості наших лікарів уже по 1900 пацієнтів і взяти додаткових немає ніякої змоги. Крім того, зараз за додаткових пацієнтів НСЗУ застосовує понижуючий коефіцієнт. Це значить, що за кожного наступного пацієнта понад ліміт національна служба здоров’я платитиме все менше і менше, тому підприємство втрачає кошти. Краще, щоб цих пацієнтів узяв на себе новий лікар. Вважається, що якщо пацієнтів надто багато, лікар не зможе приділити кожному належну увагу, а запис до лікаря може бути утрудненим. А лікар має бути доступним, — пояснює заступник директора. — У лікарів загальної практики ліміти інші. Наприклад, педіатр може мати до 900 декларацій із пацієнтами.
Середній вік наших лікарів 40-50 років, здебільшого це люди з великим досвідом роботи. Також є два молодих лікаря після інтернатури, але вони досить добре вже себе зарекомендували. Якщо брати людей старшого віку, то в нас є педіатри і сімейні лікарі навіть за 60 років, але вони молодці і інколи працюють активніше, аніж молодь.
Всього в амбулаторіях первинки працює 36 лікарів, із них 4 лікаря в декреті і один мобілізований. Підписано з пацієнтами більше 55 тисяч декларацій — у Борисполі, і селах громади. Це великий обсяг роботи.
Є в нас і відкриті вакансії. Так, один із наших лікарів-терапевтів мобілізований і його пацієнтів доводиться оглядати іншим лікарям як додаткове навантаження. Тому зараз ми шукаємо і терапевта, і педіатра, і сімейного лікаря. Також є вакансії лікарів у селах. У Рогозові на 3 тисячі населення лише один лікар, у Глибокому лікар у декретній відпустці. Доводиться знімати лікарів із інших амбулаторій. Вони здійснюють виїзні прийоми за певним графіком. У Рогозові будується нова амбулаторія з житловим блоком для лікаря і ми сподіваємося, що це пришвидшить пошук фахівця. На жаль, у Борисполі ми не маємо змоги надати лікарю житло і машину, як це робиться у деяких великих містах. Але дефіцит кадрів відчувається по всій країні. Багато лікарів виїздять за кордон».
Заборгованості з заробітної плати в закладах міської первинки немає
Середній рівень зарплати лікаря первинки становить 22-25 тис. грн, у медсестер зарплата трохи менша. Це вже сума до видачі, з вирахуванням усіх податків та зборів.
«На вищий рівень вийти поки неможливо, це залежить не від нас. До речі, за даними Київської обласної державної адміністрації, у Бориспільській громаді найвищий рівень зарплат лікарів первинки по Київській області.
Ситуацій із затримкою заробітних плат у нас немає. Лише один раз, у 2021 році, в нас виникла проблема із вчасним підписанням договорів із НСЗУ. Але навіть тоді ми вийшли із ситуації за рахунок власних заощаджень і зарплату виплатили вчасно. До власника — Бориспільської міської ради — із питанням щодо заробітних плат ми не зверталися жодного разу. Звісно, нам відносно простіше, ніж лікарні, адже лікарів у нас у чотири рази менше, відповідно, менший і зарплатний фонд. Але все одно, якщо ми не будемо заробляти додатково, надаючи послуги, що не входять до програми медичних гарантій, грошей не буде і в нас. Тим більше, на даний час НСЗУ застосовує нові понижувальні коефіцієнти, і в порівнянні з минулими роками коштів надходить все менше», — зазначає Василь Жернов.
коментарі