Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Кучаківський сільський голова Микола Дженжебір: «Якщо у голови Бориспільської ОТГ попереду йтиме політика, то нічого не вийде»


Досвідчений керманич великої сільради Микола Дженжебір не приховує, що селяни не чекають «манни небесної» від можливого ОТГ з Борисполем. Яким буде їхнє життя  після об’єднання з містом, Микола Миколайович не прогнозує. каже, реформа децентралізаціЇ й функціонування нових адміністративних одиниць залишають багато запитань без відповідей.

 

— Миколо Миколайовичу, яким має бути голова Бориспільської ОТГ, щоб керувати різношерстою громадою?

— Таким, як мудрий батько, який любить усіх своїх дітей однаково. Зробити процвітаючою велику громаду  реально лише за умови рівності усіх складових ОТГ. Наприклад, нашій сільраді не вистачає виробничих підприємств, щоб розвивалися території. Потрібні інвестиції. Але я радію, що у нас багато об’єктів соціального значення відремонтовані, нормально функціонують.

— Назвіть бюджетоутворюючі підприємства та скільки нараховує сільська казна

— ТОВ «Агро С» та фермерські господарства. Бюджет із субвенцією у 2020 році складає майже 7 млн грн. Коли я прийшов на посаду у 2006 році, то бюджет був 300 тис. грн, тоді починали з залучення інвесторів, бо держава не мала можливості допомагати.

— Ваша сільрада є дотаційною?

— Такого поняття, як дотаційна, немає. Ми заробляємо на життя, а район допомагає коштами на розвиток.

— Про яку суму допомоги йдеться?

— По-різному, у рік приблизно 2-3 млн грн, але достатньо ніколи не буває.

— При утворенні Бориспільської ОТГ із центром у Борисполі чекаєте більших фінансових вливань у розвиток територій?

— Думаю, що ні. Але робота ОТГ має будуватися так, щоб був взаємний інтерес між селом і містом. Виробництво має бути на території сіл. Але виграє завжди центр, а окраїни — ні.

— Які застереження є щодо ОТГ?

— По-перше, це партійна виборча система, що має несправедливий підхід. Потрібно, щоб до влади йшли люди, не прив’язані до партії. Мажоритарна система краща. Я позапартійний. Вважаю, що справжній господарник має бути позапартійним.

— Які настрої більшості селян щодо приєднання до Борисполя?

— Чесно, не дуже оптимістичні. Бо усі розуміють, що переважна більшість депутатів Бориспільської ОТГ буде з міста. Наші люди хотіли б бачити свою Кучаківську ОТГ, наприклад, або єдину громаду, куди б увійшов увесь район. Але при поділі на ОТГ розділили, як захотіли у верхах.

— Що ви думаєте про сьогоднішню політичну ситуацію у міській владі Борисполя?

— Головне тут те, що є політичні протиріччя в державі, які так чи інакше впливатимуть на місця, яка б громада не була. Я їздив за досвідом у Баришівський район, де відбувся розподіл на ОТГ,  у селах діють старости. Проблеми є всюди. Негаразди Борисполя – це пробки, світлофори, відсутність підземних переходів та об’їзної дороги. Усе це потрібно вирішувати комплексно.

— Ви вважаєте, що Бориспіль потребує нових господарських підходів до розбудови ОТГ?

— Звісно. Усе зміниться. Чи на краще – це залежатиме від того, хто буде керівником нової громади. Якими будуть в нього помічники, консультанти. Якщо у голови ОТГ попереду йтиме політика, а потім — інтереси людей, то нічого доброго не вийде.

— Краще було б, якби Бориспільський район став єдиною ОТГ?

— Вважаю, що так. Недавно ми святкували ювілей Бориспільського району і була моя пропозиція в РДА перед святом – відновити наш Сулимівський парк. Територію 15,5 га землі можна було  б розділити між 20 сільрадами для окультурення парку. Але мене не почули. Ще Остап Вишня писав: «Їдемо полювати під Бориспіль у Кучаків». У нас тут колись були багаті мисливські угіддя, розкішні луги, але з часом осушили болота, де зараз розміщується 38 садових товариств.

— Де працює населення сільради?

— У нас чудова транспортна розв’язка – два залізничні вокзали, автосполучення з Борисполем, Баришівкою та з метро «Харківська». Більшість людей працюють у Києві. У нас є цехи на базі колишнього радгоспу: логістика, виготовлення меблів тощо. Окремі розвиваються, окремі – припиняють діяльність.

— Скажіть, за 15 років вашого керування відчувається внесок держави у покращення життя села?

— Як би там не було, але українське село розвивається, нехай і помаленьку. Але оголюються нові проблеми. Наприклад, незручною для людей села виявилася медична реформа. Раніше ми пишалися залізничним вокзалом, але зруйнували платформу, прибрали дві додаткові колії. Нам потрібні такі підприємства, як «Рошен», що побудувався в Борисполі. Потрібна місцевим людям робота, щоб вони не витрачали часу на дорогу в столицю, а жили й працювали тут, раділи своїм дітям, відпочивали. Про такі питання має дбати держава.

Дороги обласного значення потребують ремонту. Вуличне освітлення на центральних вулицях сіл вздовж цих доріг фінансує сільрада, хоча не повинна. Потрібні тротуари у селах задля безпеки пішоходів, але проблема в тому, що робити їх сільрада не може, бо вздовж обласних трас – землі некомунальної власності.

Раніше у селах був  акцент на державні господарства, на них трималися населені пункти. Тепер акцент на приватному бізнесі. Наприклад, взяли в оренду старі приміщення колишнього радгоспу дрібні підприємці, але доглядати за ними і територією навколо не поспішають, вони не зацікавлені вкладати кошти в розвиток села, бо самі заробляють на себе.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031