Бориспiль
C

Головні новини

Ваш горо́д уже перевірили археологи?


Ваш горо́д уже перевірили археологи?

На хвилі святкування тисячоліття Борисполя Центральна площа отримує помітний історичний присмак, проте ніяких наукових досліджень у місті не проводиться.

Історія у нас завжди була, скоріше, політичним пропагандистським інструментом, ніж наукою. Ще недавно нас виховували на особливому ставленні до українського козацтва, що вважалося концентрованим згустком українського духу і традицій. Сьогодні державний історичний курс переноситься років на триста вперед і сильний акцент робиться на національному русі на території Західної України у першій половині ХХ століття.

На цьому тлі дроблення національної історії Бориспіль стоїть окремо. Ми шукаємо своєї ідентифікації у часах Київської Русі, за правління Мономаха, чи й раніше — коли у літописі цю місцевість було згадано в контексті темної історії про вбивство князя Бориса. Якщо пам’ять про козаків для багатьох з нас є генетичною, то давньоруські часи сприймаються міфічно.

У чому проблема?
Проблема в тому, що в Борисполі немає нічого, що говорило б про історію на 1000+ років. Факт стародавності є більшою мірою текстографічним, заснованим на плутаних згадках у літописах.
Річ не в тім, що поселення спалили монголи чи ще через сімсот років німецькі фашисти. Справа в тому, що більшості «бориспільцям» (умовно — ті, хто тут жив) ніколи не було діла до історії чи її збереження, певно, завжди знаходилося щось нагальніше. Впродовж тисячоліття всіх цих людей хвилювали щоденні особисті справи — як заробити, поїсти і краще погуляти. Прямо як нас з вами. Нікому не треба була Летська божниця ні в 1417, ані в 1717. Не треба й сьогодні — у 2017.

Коли співробітники нашого музею нещодавно заявили про необхідність археологічного вивчення сумнозвісної ділянки в 19 соток у центрі міста, то багатьох депутатів міської ради це лише розсмішило і стало в сесійній залі жартом, як зараз кажуть, «мемом». Тепер при роздачі землі для підняття настрою прийнято цікавитися, чи перевіряли ділянку археологи. Відзначимо, що цей мем не свідчить про високу культуру, освіченість та місцевий патріотизм.

Чому ця ділянка?
Лист від 10 травня на ім’я міського голови за підписом директора Бориспільського державного історичного музею Наталії Йови:

«27 квітня 2017 року Бориспільською міською радою було прийнято рішення про надання дозволу на передачу у суборенду для житлово-громадської забудови земельної ділянки за адресою вул. Героїв Небесної Сотні, 15А, а також про роздачу земельних ділянок на східній околиці міста (урочище Сині Балки).

У зв’язку з цим нагадуємо, що ділянка на вулиці Героїв Небесної Сотні, 15а розташована на території літописного городища Летч, яке є пам’яткою археології, так само як і територія урочища Сині Балки, що підтверджується листом Київського обласного центру з охорони пам’яток історії, археології та мистецтва від 18.11.2004 за №6/4013.
Згідно із ст.17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» всі пам’ятки археології є державною власністю. Крім того, території пам’яток належать до земель історико-культурного призначення та включаються до державних земельних кадастрів, планів користування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної документації. Як зазначено у ст.37 цього Закону, «питання з надання земельних ділянок вирішується за участю відповідних органів охорони культурної спадщини». Тому, з огляду на вищенаведене, просимо Вас призупинити дію вже прийнятих рішень міської ради, що стосуються вказаних ділянок».


За словами співробітників музею, ця ділянка зручна для вивчення, бо громадська — на своєму городі чи коло хати на тому пагорбі не кожен дозволить працювати археологам.

Хто вже копав?
У 1925 та 1950 (часи комунізації, але тоді щось шукали) у центрі Борисполя досліджувалось городище часів Київської Русі та залишки фундаментів стародавньої церкви Летської божниці (приблизне місце — стадіон ЗОШ №1), збудованої Володимиром Мономахом у 1117 році. Ці дослідження зовсім не можна вважати повними. Пагорб, умовно окреслений вулицею Героїв Небесної Сотні — Київським Шляхом — центральним базаром, є місцем, яке може розповісти дуже багато з історії Борисполя зокрема і Київської Русі взагалі. Не забуваймо, що саме з Борисполя походить одна з перших знахідок сребреника Володимира Святославовича. За влучним виразом Наталії Йови, саме «в цьому місці закопаний паспорт Борисполя».

Копати чи не копати?
В ансамблі оновленого центру Борисполя з’явилися пам’ятники Володимиру Мономаху (1053 — 1125) та Нестору Літописцю (бл. 1056 — 1114). Проте без наукового предметного підґрунтя все це — історичні фантазії, не більш як Диснейленд, де компанію «трипільським» вазам, водограю, штучним скелям і давньоруським діячам можуть успішно скласти русалки та садові гноми.

Автор дякує працівникам Бориспільського державного історичного музею за можливість ознайомитися зі старими документами.

Сергій КРУЧИНІН

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: