Для іноземців Бориспіль — місто з міжнародним аеропортом, для українців — батьківщина Павла Чубинського. Інколи згадують князя Бориса, Альту чи Летську божницю, які у свідомості сучасників скоріше асоціюються з давніми легендами, аніж із реальною історією Борисполя. Ми часто думаємо та
Чорнобильська катастрофа вважається наймасштабнішою серед техногенних аварій. Від ліквідаторів залежала безпека не лише України, саме тому щороку ми віддаємо шану цим відважним людям. Щорічно 14 грудня у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС
На цих архівних фото — працівники Бориспільської швейної фабрики на травневих та листопадових демонстраціях різних років.
Любов Григорівна народилася 14 вересня 1934 року в Борисполі на вул. Білодідівка. Нещодавно жінка відсвяткувала свій 90-річний ювілей. «Вісті» завітали до жінки у гості, щоб послухати історію її життя та поділитися нею на сторінках щотижневика.
Торгівля не завжди посідала чільне місце в економіці нашого міста. Ще якісь півстоліття тому Бориспіль був містом виробничників, і замість численних супермаркетів та МАФів тут активно працювали заводи і фабрики.
У Бориспільському державному історичному музеї проходить виставка ляльок сучасних майстринь. «Вісті» теж завітали на неї — щоб не тільки подивитися, а й дізнатися, чим бавилися наші бабусі й прабабусі, якими були традиційні українські іграшки та хто й навіщо відтворює їх
У агрохолдингах та фермерських господарствах України тривають осінні польові роботи. Колись ними займалися численні колгоспи та радгоспи, у яких працювали наші бабусі, дідусі та інші родичі.
Під час пошуку у місцевій бібліотеці одного з архівних матеріалів 1984-го року серед підшивок єдиного на той час засобу масової інформації Борисполя — газети «Трудова Слава», на очі журналіста постійно потрапляли статті про благоустрій міста та листи в редакцію, що стосуються цієї
Багато з бориспільців, що мають родичів, похованих на Коломичівському кладовищі (вул. Коломичівська, раніше — вул. Тургенєва), бачили старий дерев’яний хрест, розташований у віддаленій, старій частині кладовища.
Напевно, кожному бориспільцю доводилося чути слова: «Бориспіль — місто торгашів». Хтось вважає ці слова образливими, але зерно правди в них таки є — як центральна, так і другорядні вулиці рясніють супермаркетами, ринками (особливо стихійними), магазинами та МАФами (а по суті
26 квітня виповнюється 38 років з дня, який сколихнув весь світ, — трагедії на Чорнобильській АЕС. Багато хто вже й не пам’ятає, як воно було. Саме тому «Вісті» вирішили зустрітися з очевидцями подій тих далеких днів.
Спогади старшого покоління бориспільців нині є безцінним скарбом для тих, хто хоче дізнатися історію свого роду чи міста. Попри випробовування та біди, що випали на їх долю, бориспільські старожили, яких залишилось дуже мало, не втрачають духу та досі мають гострий розум та хорошу пам’ять.
Прізвище Трепов у більшості бориспільців (особливо корінних) викликає незмінні асоціації — маєток у парку, яким володіла до революції 1917-го року родина Трепових. На фотознімку маєтку орієнтовно початку 20 ст. — біла одноповерхова будівля з колонами, оточена деревами, та панянки в
У січневі дні 2024 року виповнилося 82 роки з того часу, як почалося масове вивезення українців на примусові роботи до Німеччини. Всього протягом 1942-1943 років на примусову працю із міст і сіл окупованої Київської області було вивезено 167 тисяч остарбайтерів віком від 15 до 50 років, з яких
Про єврейську тему в Борисполі згадують хіба що під час юдейського свята Рош га-Шана, коли тисячі хасидських паломників прямують через наше місто до Умані, де знаходиться могила цадика Нахмана. Ще можна згадати майже антисемітський скандал кількарічної давнини, коли радикально налаштовані мешканці
