Лідія Шульга (дівоче прізвище Щегель) народилася у 1936-му році у Борисполі. Її доля схожа на долю сотень та тисяч українських жінок: війна, важке повоєнне дитинство і юність та тяжка праця. Незважаючи на вік, вона досі вправно порається по господарству, не втрачає оптимізму та має добру
«Вісті» продовжують знайомити бориспільців із спогадами старожилів. Сьогодні до вашої уваги — розповідь Миколи Киричка 1943 року народження. Дитинство та юність Миколи Івановича пройшли на вулицях, назви яких мало знайомі сучасним містянам: Груздівка, Мала та Велика Козерівка,
Українці активно обговорюють цьогорічне нашестя сарани. Хтось вважає її карою Божою та лякає Апокаліпсисом, дехто з аграріїв запевняє, що причиною є посуха та руйнування Каховської ГЕС. Але часто нове є просто давно забутим старим. Так і сарана — вона вже не раз бувала в Україні, а в минулі
1 серпня свій 100-річний ювілей святкувала Тамара Іванівна Семедій з Борисполя. «Вісті» разом з начальником управління соціальної та ветеранської політики Надією Семчик, а також із головою та членами Бориспільської міської ради ветеранів війни, праці та Збройних сил України завітали до
Хоч перша документальна згадка про Бориспіль зафіксована у 1595 році, багато дослідників історії вважають часом «народження» Борисполя 17 століття, адже саме на цей час (а конкретно — пізня осінь 1602 року) припадає наказ польського гетьмана Станіслава Жолкевського про заснування
8 липня відсвяткував своє 100-річчя Никанор Іванович Дігтяренко з Борисполя. «Вісті» завітали в гості до довгожителя, щоб дізнатися його історію життя.
Коли ви востаннє пили воду з колодязя? Чи пам’ятаєте ви скрип корби, торохкотіння ланцюга, дзенькіт відра об цямрину, сонячних зайчиків, що грають у воді, її прохолоду і свіжість? Якщо так, вам пощастило, бо колодязі нині йдуть у небуття — навіть ті, що залишились на вулицях, вже
На сучасному гербі Борисполя вже давно красується літак — адже саме завдяки однойменному аеропорту про наше місто знає увесь світ. А були часи, коли візитівкою Борисполя були не літаки, а лелеки, яких у місті проживала величезна кількість. Про лелек, міський парк 50-60-х років, славнозвісні
136 років тому, 19 березня 1889 року в Борисполі народився Охрім Судомора — український художник, графік, ілюстратор дитячих книг, плакатист.
50 років тому, а саме 3 березня 1975 року указом Президії Верховної Ради УРСР Бориспіль отримав статус міста обласного підпорядкування. Яким було місто тих часів та чому змогло отримати такий статус попри меншу, ніж того вимагали діючі положення, кількість населення?
Валентина Леонтіївна Цибульник — ветеран праці, все своє життя вона присвятила музиці. Не одне десятиліття жінка працювала педагогом у Бориспільській музичній школі. Для багатьох сучасних учителів вона є прикладом для наслідування. У лютому жінка відсвяткувала 80-річний ювілей. Усміхнена,
90-річна Марія Андріївна Анашкевич, ветеран праці, відмінник народної освіти, понад 50 років пропрацювала на педагогічній ниві вчителем української мови та літератури. У Борисполі її добре знають ті, хто навчався у вечірній школі та в загальноосвітніх школах №5 та №8. Тендітна, привітна жінка
Приводом до написання цього матеріалу стала чеська поштова листівка, випадково знайдена на сайті колекціонерів-антикварів. Зацікавив підпис: Borispol та незвичний як для сучасного Борисполя краєвид. Серія видання та ім’я автора дозволили знайти ще кілька листівок із зображенням Борисполя та
50-ті та 60-ті роки минулого століття стали роками повоєнної відбудови Борисполя та старту його благоустрою. Саме в цей період були побудовані та започатковані більшість місцевих промислових підприємств, заасфальтовані перші вулиці, зведені перші багатоквартирні будинки, лікарня та кінотеатр, це
Дослідження історії Борисполя часто дає несподівані результати та навіть сюрпризи. Написання матеріалу про Ярослава Гашека та його короткочасне перебування у Борисполі, під час якого він почав писати всесвітньо відому повість про солдата Швейка, виявило прогалини у наявній у місцевих істориків
